5. Історична довідка.
6. Паспорт оповідання М. Павича "Скляний равлик"(записати до зошитів).
Аналіз твору“Скляний равлик”
Автор: Милорад Павич.
Рік написання: 1998.
Жанр: оповідання.
Літературний рід: епос.
Тема: Зображення цікавого перехрещення доль двох людей.
Ідея: Паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності.
Проблематика твору “Скляний равлик”:
– повторення життя; – перехресність людських доль;
– фаталізм; – обман і самообман;
– погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі.
Головні герої твору “Скляний равлик”:
Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни
Пан Давид Сенмут, архітектор
Пан в шкіряному пальто
Колишня дружина пана Давида Сенмута
Сюжет цього твору є особливим, оскільки автор пропонує декілька його прочитань, дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для читання. Існує щонайменше чотири способи (послідовності) прочитання оповідання. Тут подано сюжет за послідовним прочитанням (відповідно до авторської подачі послідовності розділів).
Композиція твору “Скляний равлик”:
Перше перехрестя:
– Панна Хатчепсут”;
– “Пан Давид Сенмут, архітектор”;
– “Дочка, яка могла зватися Ніферуре”.
Друге перехрестя:
– “Декоративна свічка”;
– “Запальничка”.
Експозиція – фактично її немає у творі.
Зав’язка – два розділи оповідання:
“Панна Хатчепсут” та “Пан Давид Сенмут, архітектор” (дії відбуваються паралельно).
Розвиток дії – розділ “Дочка, яка могла зватися Ніферуре”.
Кульмінація – обидва розділи “Декоративна свічка” та “Запальничка” (знову ж таки – дії відбуваються паралельно; окрім останніх абзаців у кожному з розділів).
Розв’язка – останні абзаци у розділах “Декоративна свічка” та “Запальничка”.
Милорад Павич подає цікаве для прочитання оповідання і сам пропонує читачеві обрати послідовність прочитання розділів. Показ паралельних сцен, пережитих обома персонажами надає творові більшої “життєвості” та подібності до реальності.
7. Символіка назви оповідання.
Значення центральної метафориВажливу роль в оповіданні відіграє художня деталь — скляний равлик — метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із тим дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це свічка, яка горить, тобто віддає себе іншим.
