Тема уроку:"Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє
новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті
«Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія»".
3. Подивитися коментар Андрія Кончаловського об А. Рембо.
4. Опрацювати літературні картки "Артюр Рембо".
5. Прослухати поезію А. Рембо "П'янний корабель".
Тема вірша А. Рембо «П’яний корабель»: мандри душі особистості у світі своєї уяви та в житті.
Композиція: загибель команди ^ втрата керування кораблем ^ уявні мандри ліричного героя в морській стихії ^ відмова від прагматичного життя.
Конфлікт: зовнішній конфлікт — зіткнення ліричного героя зі стихією та буденністю; внутрішній конфлікт — боротьба в душі героя, її духовне пробудження у світі мрій.
Зміст назви твору: сп’яніння від стихій життя; використання метафори.
Символіка вірша: море-символ життя, почуттів, поезії; зелений та синій кольори — символи надії на щасливе майбутнє.
Провідні мотиви: утвердження життя, свободи, гімн творчій уяві.
6. Аналіз віршів "Голосівки", "Моя цинагерія".
" Моя циганерія"
Настроєм сп’янілої насолоди мистецтвом та анархічного бунту проти дійсності просякнуті рядки сонета Рембо «Моя циганерія». Цей імпресіоністичний твір відзначається поєднанням сонетної форми та «земного» сюжету, сповненого анархічного виклику, характерним для сонетів Артюра Рембо. Слово «циганерія» в перекладі означає «богема», людина богеми. «Моя циганерія» — справжній гімн богемі, гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями.
Ліричний герой вірша — поет. Він вільний мандрівник, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета — творити, злившись із прекрасною природою. У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо — «типовий представник» паризької богеми — більше нагадує українського бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми сонета зі зниженою лексикою та образу вірного служителя Музи («ленника») — з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення. Загальний тон «Моєї циганерії» доволі оптимістичний, на відміну від інших поезій Рембо, де протистояння ліричного героя з дійсністю набуває драматичного, а подекуди й трагічного характеру.
Аналіз твору "Голосівки"
-Тема-Твір викликав багато різних тлумачень. Чимало літераторів убачали в «Голосівках» розвиток думки Ш. Бодлера про «відповідності» між звуками, кольорами, запахами й людськими почуттями. Інші вважали, що в основі вірша — дитячі спогади А. Рембо про барвистий буквар, за яким він навчався читати. Існують також різноманітні символічні прочитання твору, таємниця якого до кінця ще не розгадана.
Ідея.А. Рембо стверджував, що поет є посередником між землею та небом, між буденним світом і світом вічних ідей та образів, тому завдання поезії — передати читачам своє особисте враження через дивовижні образи, символи, натяки. Жанр -сонет. (А. Рембо відкидає строгість у вибору теми сонету, стриманість форми, чіткість ритму. Його сонет побудований як низка асоціацій ліричного героя. «Голосівки» вражають читача своєю динамікою, рухливими образами й почуттями, зміною інтонації, що допомагає авторові розкрити багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій.) Новизна твору(А. Рембо пропонує нове поетичне бачення, коли поєднуються звуки і кольори в одне ціле, душевний стан природи і людини, земне і божественне.)
Особливість асоціацій ліричного героя (На перший погляд, асоціації ліричного героя досить розрізнені. Але вони пов’язані між собою відносинами контрасту: чорний — білий (духовна смерть — чистота вічного буття), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій). Але поет не бачить якихось нездоланних протиріч, адже одне не існує без іншого, оскільки у світі все взаємопов’язане.)
У «Голосівках» поет шукав нову мову поезії. Він писав: «Я винайшов колір голосних! Я погодив форму і плин кожної приголосної і тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім почуттям. Я зберігав тлумачення. Спочатку це було навчання. Я записував безгоміння ночі. Я занотовував невимовне. Я фіксував запаморочення».
Експерименти А. Рембо були продовжені наступними поколіннями символістів, які шукали таємничого змісту в царині звуків і дивовижних образів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий