Дистанційне навчання

29.04.2022 р.

6 клас
Зарубіжна література

Тема уроку: "Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907 — 2002). Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність. «Міо, мій Міо»".

1. Прочитати за підручником с.226-228.
2. Переглянути відео:
             а) "Біографія Астрід Ліндгрен".

           б) " Життя артиста:Астрід Ліндгрен".

3. Опрацювати літературну картку: стисло записати її зміст в робочі зошити.

4. Подивитися буктрейлер на книгу Астрід Ліндгрен "Міо, мій Міо".

5. Прочитати за підручником уривки з твору "Міо, мій Міо" на с.228-236.

6. Прослухати аудіокнигу  "Міо, мій Міо" (скорочено).

7. Переглянути екранізацію твору "Міо, мій Міо".

8. Виконати завдання "Упізнай героя".

 1. «…білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка».

2. «Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було всього рік. А до того жив у сирітському притулку».

3. « Його тато завжди розмовляв із ним, допомагав йому будувати моделі літаків, позначав карбами на одвірку в кухні, скільки він виріс».

 4. «То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як у Бенка».

 5. «Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син».

 6. «Золота грива виблискувала на сонці, сам він мчав усе швидше й швидше і підіймався все вище й вище».

7. «Він був дуже ласкавий і чемний, і брати й сестри його теж усміхалися нам». 

 8. «сиділи чорні, страшні серед мертвих дерев у моторошному сірому світанку. А їхні коні закусували вудила й рили копитами землю». 

9. «…такого кремезного й дужого чоловіка я ще ніколи не бачив. У нього був довгий рудий чуб, така сама довга руда борода й густі кущуваті брови».

10. «Він мав у замку покій, повітря в якому було просякнуте злом. Це там він сидів дні і ночі й кував лихо. Ніч у ніч і день у день сидів він там і кував лихо».

11. «Його страшне обличчя скривилось і посіріло, а в страшних очах заблисли ляк і ненависть». 

12. «Дівчинка не ворушилася і не розплющувала очей. Вона була мертва. ЇЇ личко було біле, як сніг, і маленьке, а тіло геть обпалене».