Дистанційне навчання
13.11.2020 р.11 клас
Зарубіжна література
Тема уроку: "Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита». Морально-філософський
1.Опрацювати презентацію "Єршалаїмський світ у романі "Майстер і Маргарита". В робочіх зошитах записати зміст слайдів №19, №20, №21.
Анкета твор
Автор: Михайло Опанасович Булгаков
Назва: «Майстер і Маргарита»
Національна література: російська
Епіграф до твору: …так хто ж ти, нарешті?
─ Я ─ частина тієї сили, що вічно хоче зла і
вічно чинить благо. (Гете «Фауст»)
Авторські варіанти назви: Перша
редакція: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер із копитом»,
«Син В.», «Гастроль». Друга редакція: «Великий канцлер», «Сатана»,
«Ось і я», «Копито консультанта». Третя редакція: «Князь темряви», «Майстер і
Маргарита».
Дата написання: 1929-1940
р.р. (задум 1928 р.)
Перша публікація: 1966 р.
(через 26 років після смерті автора у журналі «Москва». Сам М.Булгаков був
упевнений, що цей роман ніколи не буде опублікований за радянської влади).
Окреме російське видання: 1977 р. ( але у Франції у 1967 р.)
Джерела твору:
• реальні факти життя письменника та історії СРСР
1920-1930 р.р. (мистецькі організації, долі митців, репресії, побут тощо);
• літературна творчість
Й.В.Гете, Е.Т.А.Гофмана, М.В.Гоголя, Ф.М.Достоєвського, Г.Сенкевича ін.;
• філософські праці
Л.Толстого, М.Бердяєва, Л.Шестова, П.Флоренського;
•
євангельські легенди про Ісуса, Пілата, Іуду; біблійні міфи про Диявола;
слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу тощо;
•
живописні полотна М.Врубеля, В.Васнєцова.
Історія створення: Відомо шість редакцій роману. Спершу М.Булгаков хотів написати «роман про
диявола» ─ сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.
Перша редакція знищена письменником 18 березня 1930 року після звістки про заборону
п’єси
«Кабала святенників». У 1931-1932 р.р. у роман увійшли образи майстра і Маргарити,
після цього з’явилася остаточна назва ─ «Майстер і Маргарита».
Структура роману: перша частина (18 розділів), друга частина (14 розділів).
За формою: «роман у романі» (Булгаков пише роман про майстра, майстер ─ про Пілата,
Левій Матвій ─ про Ієшуа).
Жанр: роман
(містичний, реалістичний, філософський, сатиричний, фантастичний, соціальний,
романтичний, роман-міф, роман-притча, постмодерністський, психологічний).
Літературознавчі терміни:
Гротеск ─ художній прийом зумисного спотворення або змішування
контрастів: трагічного і комічного, доброго і злого, реального і фантастичного.
Іронія
─ прихована насмішка над явищем чи особою, про які
говорять у позитивному чи навіть захопливому тоні, маючи на увазі зовсім
протилежне, з метою глузування.
Містерія
─ західноєвропейська середньовічна релігійна драма, що
виникла на основі літургійного дійства.
Ремінісценція ─ один із видів творчих взаємовпливів, який полягає в запозиченні окремих елементів із творчості попередників.
Роман-міф ─ великий епічний твір, у якому використані особливості
міфічного світобачення, вільне повернення від історичного до міфічного часу,
сміливе поєднання реального та ірреального.
Сатира
─ особливий спосіб художнього відображення дійсності,
який полягає в гострому, осудливому осміянні негативного. Сатира спрямована
проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства.
Часовий простір:
• у «московській частині» роману
події відбуваються у Страсний тиждень 1-4 травня 1929 р., а нічний політ ─ у
ніч на Пасхальну неділю 5 травня;
• єршалаїмські події: суд над Ієшуа
і страта його сталися у п’ятницю 14 нісана; згадується також, що Ієшуа приїхав
до Єршалаїма у середу 12 нісана; а закінчуються єршалаїмські події в суботу 15
нісана. За староєврейським календарем, це могло бути у 29-ому році.
Художній час: теперішній ─ Москва 30-х р.р. ХХ ст.,
минулий ─ Єршалаїм, майбутній ─ космос, який відкрився майстру.
Тема: етична відповідальність людини за свої
вчинки.
Ідея: пошук істини неможливий без терпіння, мужності, кохання, адже хід історії не змінює людську природу; письменницький обов’язок ─ повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.
Проблематика:
• сенс життя
• добро і зло
• справедливість
• правда
• творчість і доля митця
• кохання
• взаємини особистості з владою
• віра і безвір’я
• моральний вибір
• провина і відплата
• життя і смерть
«Герої-москвичі»: голова
МАССОЛІТу Берліоз, поет Бездомний,
критик Латунський, директор вар’єте Лиходєєв, фінансовий директор Римський,
адміністратор Варенуха, бухгалтер Ласточкін, конферансьє Бенгальський, буфетник
Соков, професор психіатрії Стравінський, голова житлового товариства будинку
№302-біс Босий, голова акустичної комісії московських театрів Семплеяров;
майстер і Маргарита; покоївка Маргарити Наталя, сусід Маргарити Микола
Іванович.
Єршалаїмські герої: прокуратор
Іудеї Понтій Пілат, мандрівний філософ Ієшуа Га-Ноцрі, центуріон Марк Щуробій,
первосвященик Каїфа, начальник таємної поліції Афраній, учень Ієшуа Левій
Матвій, зрадник Іуда.
Свита Воланда: чорт і лицар
Коров’єв,
демон Азазелло, відьма Гелла, кіт-перевертень Бегемот.
Зв’язок
між персонажами, які належать до різних планів:
• Понтій Пілат, Воланд, Стравінський,
Римський;
• Фагот, Варенуха, лікар
Федір Васильєв;
• Щуробій, Азазелло, Лиходєєв;
• Гелла, Наталя, Аннушка;
• Берліоз, Бенгальський,
невідомий у Горгсині;
• Левій Матвій,
Бездомний, Рюхін;
• Бегемот, Банга,
Тузбубен;
• Іуда,барон Майгель.
Цитати із твору:
«Правду говорити легко і приємно.»
«А факт ─ найвпертіша в світі річ.»
«Ніколи і нічого не бійтеся. Це нерозумно.»
«Найстрашніший гнів ─ гнів безсилля.»
«Зрозумійте, що язик може приховати істину, а очі ─ ніколи.»
«Злих людей немає на світі, є люди нещасливі.»
«Що
б не говорили песимісти, земля все ж таки абсолютно
прекрасна, а під місяцем і просто
неповторна.»
«Все буде правильно, на цьому побудований світ.»
«Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і
нічого, і особливо у тих,
хто сильніший за вас. Самі запропонують і
самі все дадуть.»
«Ми
говоримо з тобою на різних
мовах, як завжди, але речі,
про які ми говоримо, від цього не
змінюються.»
«Людина без сюрпризу всередині, у своєму
ящику, нецікава.»
«Хто сказав тобі, що немає на світі
справжньої, вічної любові!
Так відріжуть брехуну мерзенний язик!»
«Ви судите по костюму? Ніколи
не робіть цього. Ви можете
помилитися, і причому досить крупно.»
«Той,
хто любить, повинен розділяти
долю того, кого він
любить.»
«Рукописи не горять.»
Майстер
─ 38 років, літератор, колишній історик, працював у музеї, високоосвічений,
знає декілька іноземних мов, пише роман про Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі;
символ митця.
Маргарита ─ років 30, красива, розумна, горда,
пристрасна, щира, не мала щастя у подружньому житті; стала «таємною дружиною»,
другом, однодумцем і музою майстра; має сильний характер і мужність; символ
любові і самопожертви в ім’я іншої людини.
Воланд ─ диявол,
«дух зла і володар тіней», могутній «князь темряви», очолює світ потойбічних
сил, подорожує по світу і щороку навесні влаштовує бал повного місяця; вивчає
людей різними способами, щоб виявити їхню суть;ввічливий, іноді людинолюб,
всесильний і всезнаючий; безкорисливий у долі Майстра і Маргарити.
Ієшуа Га-Ноцрі ─ 27 років, син невідомих батьків, мандрівний філософ; володіє багатьма
мовами, розвиненою інтуїцією, тонким і сильним інтелектом; здатний вгадувати
майбутнє, внутрішньо вільний; безневинна жертва, залишається живим.
Михайло Булгаков і майстер (спільне): вік, схожа
зовнішність, сумлінно ставилися до творчості, палили рукописи своїх творів; мали
у житті численні непорозуміння і конфлікти, були напади на них критиків (на
життя М.Булгакова у пресі надруковано на
нього 301 відгук ─ жорстока критика як на «контрреволюційного письменника», але
лише три із них є позитивними, авторами їх були Осип Мандельштам, Надія Мандельштам,
Віккентій Вересаєв), незважаючи на цькування, продовжували служити мистецтву.
Екранізації роману:
«Пілат і
інші», 1971 р., польський режисер Анджей Вайда (фільм знятий за ідеєю роману
М.Булгакова).
«Майстер і
Маргарита», 1972 р., сербський режисер Александр Петрович.
«Майстер і
Маргарита», 1989 р., польський режисер Мацей Войтишко.
«Майстер і
Маргарита», 1994 р., російський режисер Юрій Кара.
«Майстер і
Маргарита», 2005 р., російський режисер Володимир Бортко.
Ілюстратори твору:
П.Оринянський, Надя Рушева, В.Єфіменко, Г.Калиновський, В.Глушенко, О.Державін,
О.Мартинюк, І.Вороніна, С.Борисова, Р.Румянцева, ін.
Відгуки про роман «Майстер і Маргарита»:
«Выявить
подлинный творческий замысел М.Булгакова, воплощенный в романе «Мастер и Маргарита»,
пока ни одному критику не удалось ─ у каждого критика свой Булгаков, ─ как и у
каждого читателя.» (В.Петелин)
«Роман имеет к Евангелию весьма отдаленное отношение. Это не трактовка,
не интерпретация, а просто другое и о другом. Видимо, Булгаков сделал это
сознательно. Его прежде всего интересовала тема человека, «умывающего руки».
Это огромная, трагическая тема всего ХХ века.»
(А.Мень)
«Я взял на себя
ответственность экранизировать классику ХХ века ─ известнейший роман, который
многие знают чуть ли не наизусть. У Булгакова сочетание и переплетение
нескольких тем и нескольких пластов высекают мысль, идеи…Мне было 14 лет, когда
я впервые читал роман «Мастер и Маргарита» в журнале «Москва.» (В.Бортко)
«Булгаков ошеломляет читателя
новизной и непривычностью своего сюжета, да и самого подхода к событиям и
людям» (В.Лакшин)
Цікаві факти:
• Відомо, що Михайло Булгаков часто бував у
театрі, щоб послухати «Фауста». Ця опера завжди покращувала йому настрій. А
особливо близький письменнику був образ самого Фауста.
• У першій редакції роману містився
детальний опис прикмет Воланда, коли він уперше з’являється під виглядом «незнайомця» (15 рукописних сторінок). Цей опис майже
втрачений. Крім того, у ранній редакції Воланда звали Астарот (згідно із
західною демонологією, один із найбільш високопоставлених демонів пекла).
Пізніше М.Булгаков замінив його, мабуть, через те, що цей образ не міг бути
тотожним сатані.
• У кота Бегемота ─ відомого
помічника Воланда ─ існував реальний прототип, але в житті він був не котом, а
собакою ─ домашнім улюбленцем Михайла Опанасовича з кличкою Бегемот.
• Аннушка, яка пролила олію в
«Майстрі і Маргариті», дійсно жила по сусідству з Булгаковим і відзначалася
безтолковістю.
• У роки Другої світової війни
Олена Сергіївна Булгакова, відправляючись в евакувацію, спочатку поклала до
валізи рукопис роману «Майстер і Маргарита». Твір вперше був опублікований 1967 р. у Франції. Олена Сергіївна виконала
клятву, дану Михайлу Опанасовичу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий