воскресенье, 22 ноября 2020 г.

 Дистанційне навчання

23.11.2020 р.

7 клас
Зарубіжна література

Тема уроку: "Позакласне читання №3. Зображення Другої світової війни. І. Вайсглас "Круки", С. П. Гудзенко  "Нас не треба жаліти...".
                         
1. Опрацювати літературні картки з біографічною довідкою поета  Іммануеля Вайсгласа.




2. Записати в робочі зошити. 
"Анкета письменника"
1) Прізвище, ім'я, по-батькові: Іммануель Вайсглас.
2) Роки життя: 1920-1979.
3) Країна: Румунія (німецькомовний письменник з Румунії, виходець з України).
4) Жанр: переклади, вірші.
5) Найвідоміші твори: збірки "Каменоломня над Бугом". "Господні жорна в Берліні".

3. Прочитати поезію І. Вайсгласа "Круки" у перекладі з німецької Ігоря Папуші.

Майбутнім не живем, його немає,
Та може наостанок осягнем,
За що наc небо гнівно поливає
Цим градом чорних круків, мов вогнем.

А круків тих без ліку і без міри,
Летять зі свистом, моторош пройма.
Нема прихистку і немає сили,
Свист в голові триває, не вгава.

На цих шляхах зостанемось навіки,
Де мертві не довіряться живим,
Поляжем всі, розімкнуться повіки,
І зграї круків, і клубами дим.

Руками захиститися несила,
Нехай у нас була б і сотня рук.
Туман спадає, ось – наступна хвиля,
І скоро смерть ухопить нас, мов крук.

4. Для запису в робочих зошитах.
Символічні образи поезії
Довідка (з міфології): чорний крук - висник царства мертвих, уосблює зло, розруху, смерть, війну, паніку, кров.
Круки (в поезії) - німецько-фашистські загарбники.
Вогонь - безжальне полум'я вогню усе знищує на своєму шляху, вогонь-ворог.
Смерть - в українській мові слово жіночого роду, проте в німецькій (der Tod) - чоловічого. Тому саме Смерть-чоловік уособлено в поезії.

5. Робота з літературною карткою: осягнути, через що довелося пройти нашим воїнам, щоб дати життя іншим.

6. Переглянути відеоролік "Під пазурами фашистських круків".



7. Ознайомитися з біографією поета С. П. Гудзенко, зайдя за посиланням "Біографія С. П. Гудзенко"


8. Переглянути відеоролік "Нас не нужно жаліти".


9. Висновок.

Народна мудрість свідчить: «Герої живуть доти, доки про них пам’ятають». Тема війни в літературі – це тема обов’язку шани, боргу сучасника, тема наступності поколінь, сходинка до наступних звершень. Змінилися покоління, вражає ставлення сучасників до пам’ятників, але ніщо не зможе заглушити величі подвигу і сили скорботи за полеглими у Великій Вітчизняній війні, ніщо не зможе вбити пам’ять про них. У народі кажуть, що найбільша честь – полягти за незалежність Батьківщини. Нехай у житті ви ніколи не зустрінетеся із страшним словом – «війна». Нехай світанки ваші будуть мирними, а служіння Батьківщині не потребуватиме від вас найдорожчого – життя.

10. Вивчити напам'ять вірщ, який вивчался на уроках або інший (за вибором).


Комментариев нет:

Отправить комментарий